Освіта: Київський державний педагогічний інститут ім.. Драгоманова (факультет образотворче мистецтво), а також Київський університет технології та дизайну.

В 2000 році Д. Дорожкіна стала володаркою Гран-Прі Міжнародного конкурсу модельєрів «Les Etoiles de la Moda», який проходив у Бельгії і була визнана «Кращим дизайнером світу».  В наступному році Діана відкриває свій Модний Дім.

В 2003 році вона двічі отримувала Гран-Прі Міжнародного конкурсу «Кришталевий силует», головою журі якого був Франсуа Бенуа.

Колекції  Модного дому Дорожкіної отримали високу оцінку ведучих експертів у світі моди Російського тижня Pret-a-porter, Тижня моди в Москві, конкурсу Zlote Wieszaki (Польша), Fashion TV, а також Міжнародного фестивалю моди «Київський подіум», перший приз якого Діана отримала з рук самого Пако Рабанна.

В основі її творчості лежить інтрига, і в той же час чаруюча простота, шарм… «Бути жінкою!» - кредо всіх її колекцій, де кожен костюм чи сукня – це новий образ, а образ і стиль диктує деталі. Одною з таких деталей є корсет  - її пристрасть протягом багатьох років. Процес створення корсету вимагає спеціального майстерства, основами якого Діана оволоділа у Франції.   

http://www.yanevesta.com/news/16

 

 

Діана Дорожкіна:

«Мені подобаються гарні жінки»

 

Її корсети носить Руслана Писанка, її колекціями захоплюються світові дизайнери, а в Україні “свої” ставлять палки у колеса. Про моду, кохання, та весняні тенденції в ексклюзивному інтерв’ю І-РЕПОРТЕРУ модного дизайнера Діани Дорожкіної.

 

— Чому вирішили стати модельєром?

 

З самого початку я цим займалася, але тоді ще не мала мету перевести це у сферу бізнесу. Це було хобі, яке стало професією, а професія потім стала бізнесом. Чому? Бо я зрозуміла, що всім треба займатися професійно. Саме тому спочатку закінчила художнє відділення педагогічного університету, потім зрозуміла, що це не зовсім те, що мені потрібно і закінчила Університет технологій та дизайну. У зв’язку з тим, що було багато бажаючих носити мій одяг, довелося збільшувати оберти виробництва.

 

— Фішкою вашого будинку моди є корсети. У приватних замовленнях ви шиєте все лише з корсетами?

 

Ми шиємо все. Від вечірніх суконь до теплих дублянок та шуб. Я розробляю ювелірні вироби, пробувала себе як дизайнер меблів. Взагалі шиємо і для дорослих (чоловіків та жінок), і для дітей.

 

— Хто з відомих людей одягається у Діани Дорожкіної?

 

Їх багато, але у наші правила входить нерозголошення імен клієнтів. Скажу лише, що майже на всіх вітчизняних показах у сукні нареченої виходить подруга нашого дому – Руслана Писанка.

 

— Ну і як, Руслана Писанка зі своїми пишним формами, одразу погодилася одягнути корсет?

 

Так. І з тих пір у нас дуже теплі стосунки, а вона все частіше з’являється в наших корсетах.

 

— Чому своєю фішкою ви вибрали саме корсети, а не, наприклад, спідниці?

 

У сьогоднішніх показах корсети не завжди є нашою фішкою. Хоча без них ми не можемо обійтися. Просто в той період часу, коли я виходила на український ринок моди, ця ніша була незайнята. Корсети ж вже стільки століть не виходять з моди, що я просто одна з перших в потрібний час згадала про них.

 

— Як народжується нова колекція?

 

Це все – настрій та стан душі. Я не дотримуюсь тенденцій в моді – мені хочеться творити свою моду з моїм настроєм, станом та образами. Це дуже добре, коли багато дизайнерів показують різні форми через своє світосприйняття. Якби всі робили одне й те саме, то навіщо були б потрібні різні дизайнери?

 

— Але ж настрій і стан душі чимось же викликається? Де ви шукаєте емоції?

 

Якщо є можливість – подорожую. Для мене дуже важливо перемішуватися, відчувати різні культури, кліматичні зони. Інколи для натхнення і створення колекції потрібна лише вчасно

 

прочитана книжка, чи музика, чи картина. Суть же в тому, що дизайнер дуже тонко сприймає дійсність. Буває так, що точкою відліку стає музична композиція чи просто якийсь ґудзик.

 

— Що останнє вас надихнуло на створення колекції чи просто якогось вбрання?

 

Навіть не можу сказати. До останньої колекції у мене був більш практичний підхід. Просто задовго до показу мене вже почали питати про випускні сукні, і я розуміла, що треба зробити таку колекцію осінь-зима, аби зняти хутряну шубку, а під нею вже була б випускна сукня. А по-друге, всі вже настільки втомилися від зими, що захотілося світла, кольору та щастя. Саме тому колекція видалася яскравою. Два в одному: випускні сукні та гарний настрій.

 

— Ви кажете, що дизайнер чуттєво сприймає світ, але ж реальність жорстока і поряд з творчістю постають фінансові проблеми…

 

Якщо людина вміє гарно рахувати гроші, економічно мислити, прогнозувати тенденції – цей дизайнер буде на плаву. Лише з однією творчістю, без економічної бази дизайнер далеко не поїде, оскільки гарні тканини та шкіра коштують дорого. Про фурнітуру я взагалі мовчу, оскільки одна пряжечка коштує сто доларів. Саме тому, аби з року в рік два рази на рік робити свої колекції, треба все прораховувати.

 

Одному дуже важко пробиватися. Це знаю по собі. Мені запропонували показ в Лондоні, й довелося від нього відмовитися, оскільки в той момент у мене не було таких грошей на його проведення. Ти можеш бути десять разів талановитий та успішний, але якщо в тебе нема грошей – багато не зробиш.

 

— Ви робите покази і в Україні, і в Росії. Чим відрізняється світ моди у цих країнах?

 

Відразу після українського тижня моди в мене був показ у Москві. У Росії мені дуже подобається показуватися. Там багато моїх клієнтів та друзів. Не знаю, з чим це пов’язано, але росіяни – добріші. Якось так виходить, що з росіянами легше дружити, ніж зі своїми на своїй же території. Я вважаю, що дизайнери мають товаришувати, адже у кожного своя стилістика. І я вважаю нормальним, коли в гардеробі у жінки є одяг і від Дорожкіної, і від Васильєвої, і від Каравай.

 

— Чи відчуваєте ви конкуренцію з боку інших дизайнерів і чи не ставлять вони палки в колеса?

 

Коли йде професійна конкуренція – це стимул. Коли ж починаються закулісне підводне каміння – це неприємно. В Україні такого каміння достатньо.

 

— Чи співпрацюєте ви з іншими дизайнерами?

 

Буває. Особливо, коли я дуже завантажена. Проте зараз я вже шию і джинси, і блузки – все. Коли у мене був друг, царство йому небесне, Олександр Моняк, я могла зі спокійною душею направити клієнта до нього, знаючи, що людина буде задоволена. Це були нормальні людські стосунки і зазвичай мені їх не вистачає. Професія є професією, але дуже хочеться, аби люди були більш людяні.

 

— У вас є донька Даша. Їй уже майже 9 років. Чи продовжує вона мамину діяльність?

 

Моя донька навчається в Академії мистецтв. Вже малює ескізи одягу і сама замовляє те, що вона хоче носити. У неї специфічний смак і вона дуже критично оцінює мої колекції. Я її часто беру з собою на роботу і дуже боюся, коли вона сідає за швейну машинку. Вона (машинка) дуже швидка, і коли моя дитина строчить, у мене серце завмирає. Це, мабуть, покоління індиго, коли діти набагато розвинуті, цілеспрямовані та життєздатніші, ніж ми в їх віці.

 

— Що робити, аби виглядати, як Діана Дорожкіна?

 

По-перше, одягатися у Діани Дорожкіної. По-друге – я вважаю, що нема негарних людей. Просто є люди, які можуть випромінювати світло своєї душі і ділитися цим світлом, то які б риси обличчя у них не були, вони будуть красиві. Якщо людина зла, вона відштовхуватиме. Просто треба намагатися ставитися до людей тепліше та людяніше.

 

— Ви подобаєтеся чоловікам?

 

Думаю, так. Але я ще й деяким жінкам подобаюся. Просто, коли жінка подобається чоловіку – це нормально, це закон життя. Я ж стикалася з такими ситуаціями, коли до мене підходили серйозні жінки, які не є моїми клієнтками, і говорили мені приємні слова та компліменти. Мені, наприклад, дуже подобаються гарні жінки, і я легко роблю їм компліменти. Я отримую багато задоволення, коли кажу, наскільки вони мені подобаються.

 

— Але все-таки, є якісь канони чи закони, яких ви притримуєтесь, аби гарно виглядати. Дієта, наприклад, чи заняття у спортзалі?

 

Не встигаю ходити у тренажерний зал, хоча й дуже хочу. Їм все підряд, навіть тістечка. Просто, коли хочеться – треба їсти. Найбільше, звичайно, люблю томатний сік, але треба припиняти його пити, оскільки на 8 березня мої працівники подарували по баночці томатів у власному соку. А так, якщо ти чогось хочеш, то треба отримувати це.

 

— За політикою слідкуєте?

 

Я аполітична. У нас так відбувається, що спочатку когось ставлять на п’єдестал, потім його знімають, потім знову створюють собі кумирів. Я хочу, аби у нас була нормальна влада, яка б вивела нас цього стану.

 

— До нас нарешті завітала весна. Що ви радите одягати жінкам, аби виглядати звабливо та модно?

 

Все, що вони хочуть, у чому їм комфортно, і від чого у них піднімається настрій. Будь-яка яскрава хустинка чи шарфик будуть нести позитивні заряди. Найголовніше, аби людина, коли буде дивитися на себе у дзеркало, подобалася собі.

 

rep-ua.com