Усього протягом року є чотири багатоденні пости: Великий, Петрів, Успенський і Різдвяний.
Великий Піст починається за 49 днів до Пасхи і закінчується Пасхою. Він є найбільш суворий і важливий з усіх постів.У вс і дні поста забороняється палити і пити алкогольні напої. Не можна вживати продукти тваринного походження (м'ясо, молоко і яйця), здобний (білий) хліб, цукерки, булочки, майонез. Дозволяється лише рослинна їжа (фрукти, овочі, сухофрукти), соління (капуста квашена, солоні і мариновані огірки), сухарі, сушки, чай, гриби, горіхи, хліб чорний і сірий, киселі, каші на воді. А на свята Благовіщення Пресвятої Богородиці і Вербну неділю допускається риба.
У перший і останній тиждень - піст найсуворіший. У Чистий понеділок прийнято зовсім утримуватися від їжі. В п'ятницю першого тижня можна їсти лише коливо (варену пшеницю, підсолоджену медом або цукром). В інші дні: понеділок, середа, п'ятниця - сухоядіння (вода, хліб, фрукти, овочі, компоти); вівторок, четвер - гаряча їжа без масла; субота, воскресіння - їжа з рослинною олією.
Але відмова від деяких видів їжі не є головною метою поста. Головне його призначення в тому, аби духовно підвищити людину. Тілесне очищення повинне поєднуватися зі змінами в душі. "Справжній піст є позбавлення від злих помислів, приборкання язика і гніву, припинення наклепів, брехні, клятвопорушення".
Розумне утримання від їжі в піст корисне для організму. Але церква дозволяє не поститися хворим, старим, дітям, і тим, хто регулярно не харчувався протягом року (наприклад, малоімущим сім'ям). У наших предків на період поста відмінялися звичні веселощі, пеклися "хліби-тужики" ("туга за рясною їжою"). Повсякденний посуд для їди замінювали "постовим", зробленим із глини.

Дуже важливий елемент кухні закарпатських бойків, які проживають у Воловецькому та Міжгірському районах – гриби.
І якщо страви з вівса, котрі були такими популярними серед них, потихеньку відходять у минуле, то гриби для сучасних бойків, які в Закарпатті з давніх давен проживають у Міжгірському та Воловецькому районах, не тільки не втрачають популярності, а й завойовують нові й нові позиції. Нині без грибів тяжко собі уявити не тільки бойківський стіл – закарпатська кухня без них виглядатиме достоту так, як, до прикладу, китайська – без рису. Сушені, смажені, тушковані, мариновані, солоні, – гриби для закарпатця добре заміняють м’ясо в піст і чудово доповнюють його в інші дні.

Для приготування пісного грибного супу потрібно:

1,5 склянки заздалегідь замочених (на ніч) сушених грибів, 0,5 склянки рису, 1 маленька цибулина або пів великої, 1 кольрабі, 2 морквини, корінь та зелень петрушки, 2 картоплиниСушені гриби замочують на 5-6 годин, добре промивають, нарізають брусочками, заливають овочевим бульйоном або водою, й варять на малому вогні. Коли гриби зварилися майже до готовності, додають промит ий рис, нарізані шматочками картоплю, кольрабі, моркву, петрушку, солять і варять до готовності. Посічену цибулю пасерують, додають у поливку й продовжують варити, поки крупа, овочі й гриби пом’якнуть. Приправляють, солять і подають на стіл. Посипають подрібненою зеленню.

Рецепт взято з гастрономічного путівника "Закарпатські страви на цілий рік"